Еріка Сантос: “Я прагну все більше використовувати свій голос заради справ, в які вірю, і допомагати людям, які потребують”
У світі, де висока мода часто сприймається як щось недосяжне, а часом і легковажне, – бразильська інфлюенсер і блогер Еріка Сантос використовує моду для того, щоб доносити важливі повідомлення світу. Вона , наче модний дипломат.
Еріка Сантос, World Bloggers Awards 2019 “Найкращий Бьюті Інфлюенсер”, переможниця World Influencer Congress Award, найкращий блогер 2019, модний оглядач, кореспондент, контент креатор, PR-канал Omni, психолог за освітою, котра спеціалізується на поведінці споживачів та тенденціях, почала працювати творчим консультантом з PR. Пізніше вона стала тренд-прогнозистом для таких великих брендів, як Versace, Roberto Cavalli, Adidas та Nike, а також Тижня моди São Paulo та інших.
Зараз Сантос занурилась у всі аспекти моди, включаючи брендинг, маркетинг, покупки, франчайзинг. І між тим, вона також є чемпіонкою з джиу-джитсу. Сантос присвячує себе залученню людей не тільки через моду, але й велнес, фітнес та інші сфери.
Розкажи, будь ласка, про своє дитинство та родину.
Я була щасливою і веселою дитиною, яка народилася і виросла в Бразилії. У мене є сестра, яка на десять років старша від мене. Мій тато був світлом мого життя, а моя мама боролася з тим, що ми зараз ми вже знаємо було біполярним розладом, але на той час не було ліків та цю хворобу не діагностували.
Моя мама була дуже, дуже сувора і вимоглива, але вона завжди виявляла свою любов до нас, готуючи і шиючи одяг для мене і моєї сестри. Коли я був зовсім маленькою, я ходила до магазину з мамою, щоб вибирати тканини, кольори, створювати свої дизайни, вибирати фурніьуру, блискавки, і я була з нею на кожному кроці. У той час у нас не було еластичних тканин, але її вироби виглядали так, ніби це було. Вона була надзвичайно талановита.
Я завжди була допитливою дитиною, цікавлячись реальними історіями з життя людей. Пам’ятаю, коли я бачила велику будівлю, завжди говорила мамі: кожне вікно цієї будівлі має іншу історію! У той час у Бразилії ми звикли гратися на вулиці з сусідами. Це було безпечно, і нам було дуже весело грати в м’яча, чи хованки. У мене є дивовижні спогади про Бразилію.
Як ти розпочала свою кар’єру в моді?
Моя кар’єра в галузі моди починалася з того, як моя мама шила мені і це перетворилось на понад двадцять років досвіду, починаючи з самого низу як продавця, аж до маркетингового директора міжнародних брендів. Я працювала в моді ще з маленьких років, щоб підтримувати себе і підтримувати маму, яка мала аневризму, коли їй було сорок дев’ять років. Це залишило мою маму паралізованою і в інвалідному візку. Мені було вісімнадцять років, коли це сталося. Я піклуюся про неї з усією любов’ю з того часу, по черзі з сестрою. Їй потрібно двадцять чотири години підтримки, щоб їсти і користується памперсами до сьогодні. Це один з моїх найбільших страхів – її підвести.
Я не сумніваюсь, що освіта психолога дала мені величезне розуміння людської істоти, відносин та споживчих уявлень, і зробило мене кращим професіоналом та людиною.
Як ви почали вести блоги та ділитися своїми історіями про подорожі та моду?
Коли я розпочала свій Instagram в кінці 2011 року, маючи багаторічнтй досвід як директор з маркетингу та роздрібної торгівлі міжнародних брендів, я не мав уявлення, яка пригода у мене попереду. Мені хотілося іншого способу спілкування, обміну … більше 10 років досліджень та подорожей по-новому, обміну досвідом – і, звичайно, багато роботи, але це дуже весело!
Я знову об’єднала зацікавлених (і цікавих) людей у своєму Instagram. Звідти я створила блог Еріки Сантос. Я розширила свою комунікаційну платформу, щоб бути ближчою і мати можливість більш глибоко поговорити про кожену тему, досвід чи нове відкриття.

Ви виграли різні нагороди, що, на вашу думку, було ключовим для вашого успіху як блогера?
Я дійсно думаю, що справжня пристрасть і наполеглива робота – зі стратегією – приводять до цього, також завжди треба вдосконалюватися, і мати можливість змінюватися. Гнучкість та здатність до адаптації також важливі, але, безумовно, ключовим є люди, які оточують вас та реальні стосунки, які ви зберігаєте все життя.
Де ви бачите себе та свій особистий бренд у найближчі роки?
Я прагну все частіше використовувати свій голос заради справ, в які я вірю, і допомагати людям, які потребують.
Скільки тижнів моди ви відвідали?
Я висвітлюю Тижні моди усіх сезонів у Парижі, Лондоні та Мілані протягом восьми років! Це така мандрівка! У кожному місті є своя принадність … і я завжди в захваті від того, що відбувається у кожному місці.
За що ти найбільше любиш на Тижні моди? Що змушує тебе повертатися?
Я була модним кореспондентом таких журналів, як L’OFFICIEL Brazil, і писала статті для свого блогу. І що я дуже люблю – це відкриття нових дизайнерів та нових брендів.
Якби ви могли зустріти одного дизайнера, хто би це був і чому?
Олександр МакКвін, але, на жаль, він більше не з нами. Тож я можу сказати, Джон Гальяно. Для мене це дві найкреативніші людини в цій галузі з усього світу.
Чи є у вас поради для тих, хто хотів би стати помітним в індустрії моди та почати відвідувати Тиждень моди?
Все починається з роботи з PR агенціями кожного бренду, тому зв’яжіться з ними та представте себе. Після їх схвалення ви повинні зробити все можливе, щоб відвідати шоу та написати статтю з усіма своїми враженнями про колекцію та історію.
Як ви готуєтесь до тижня моди?
Перед кожним тижнем моди є багато логістики: авіарейси, трансфери, готелі, SIM-картки, водії, візи, місцеві гроші, також треба підготувати кожен look на кожен день, з усіма деталями (макіяж та волосся) та RSVP до кожного шоу, презентації, події та вечері.
Коли ви приїжджаєте в місто, у вас є домовленості з дизайнерами та брендами, які будуть одягати вас на їхні покази, отримуватимете запрошення та організовувати підписання контрактів з брендами, які є зі мною на всіх Тижнях моди. Треба дбати про всі деталі роботи, окрім фотосесій та інтерв’ю в останні хвилини можуть статися.
Що для тебе щастя?
Я думаю, що справжнє щастя виникає, коли ти комусь допомагаєш. У нас в сім’ї завжди були домашні тварини, і вони справді були частиною нашої родини, спали з нами і були нашими улюбленцями. Це дуже допомогло моїй мамі в її стані, і саме тому я завжди брала участь у підтримці тварин, брала їх з притулків. Я підтримаю асоціації, щоб допомагають знайти будинки для тварин і прийняла багато з них. Я роблю це де б я не була. Я сподіваюсь, що переїхши в Лос-Анджелес, що зможу знайти серйозну асоціацію для продовження роботи з тваринами.
